Інформація щодо роботи Гарячої Лінії психологічної допомоги і підтримки для дорослих і дітей за номером 0 800 210 160 (конфіденційно, анонімно, цілодобово) безкоштовно зі всіх операторів в Україні.
Шановні батьки!
Надсилаємо рекомендації щодо діяльності закладів дошкільної освіти на період дії правового режиму воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»: «Методичні рекомендації щодо здійснення освітньої діяльності з питань дошкільної освіти на період дії правового режиму воєнного стану» (додаток 1); «Щодо здійснення заходів захисту вихованців під час освітнього процесу в умовах воєнного стану та надзвичайної ситуації». Введення в Україні воєнного стану позначається на всіх сферах людського життя. Особливих змін зазнає освітня галузь, зокрема дошкільна. Чимало закладів дошкільної освіти (далі — ЗДО) не працюють, деякі — приймають тимчасово переміщених осіб, організовують освітній процес дистанційно, консультують батьків тощо. Є заклади, які працюють у звичному режимі.
В умовах воєнного стану зазнала змін й організація роботи з кадрами, зокрема підвищення кваліфікації, інформаційна та методична підтримка педагогів. Сьогодення внесло корективи в освітянське життя та незмінним лишилося те, що усі ми маємо працювати заради наших дітей. Робота кожного наразі надзвичайно важлива.
У стані війни діти дошкільного віку належать до найвразливішої категорії населення. Перебуваючи в небезпеці, в тривалому стресовому стані, дитина позбавлена нормальних умов для розвитку та освіти. Через відчуття тривоги, напруги, страху, невизначеності ускладнюється процес повноцінної соціалізації дитини. Діти, які вимушені бути переміщеними із зони активних бойових дій, стикаються з проблемою соціальної адаптації, перебуваючи в нових соціальних умовах. Питання організації освітнього процесу у закладах освіти регламентовано листом МОН № 1/3371-22 від 06.03.2022 «Про організацію освітнього процесу в умовах військових дій».Відкрито дитячий онлайн-садок НУМО з відеозаняттями для дітей віком від 3 до 6 років (ЮНІСЕФ разом із МОН України). Всі випуски доступні до перегляду на YouTube-каналах МОН та ЮНІСЕФ і на платформі MEGOGO. Цей проєкт є платформою, на якій батьки та педагоги зможуть знайти розвивальні матеріали у відкритому доступі.
Також для використання у роботі є корисними такі матеріали:
— поради з надання першої психологічної допомоги людям, які пережили
кризову подію;
— поради від експертів ЮНІСЕФ «Як підтримати дітей у стресових ситуаціях»;
— інформаційний комікс для дітей «Поради від захисника України»;
— хрестоматія для дітей дошкільного віку “Моя країна – Україна” з
національно-патріотичного виховання.
Рекомендації для батьків вихованців
1. Співпрацювати з педагогічними працівниками ЗДО щодо організації освітнього процесу дітей дошкільного віку в дистанційному форматі в умовах війни.
2. Підтримувати зв’язок з вихователями щодо місця перебування та стану здоров’я дитини.
3. Відстежувати негативні наслідки пережитих психотравмуючих подій. Вони можуть проявлятися не одразу, тому дорослі, вихователі та батьки, мають постійно стежити за психоемоційним станом дітей, їхнім самопочуттям, виявляти хвилювання, тривоги. Необхідно звертати увагу на збудливість, тривожність, агресивність, заглиблення в себе. Також слід уважно стежити за здоров’ям дітей, зокрема сном, апетитом, настроєм, частотністю вередування, наріканнями на головний біль тощо. Такі показники загального стану здоров’я дітей переважно є об’єктивними показниками втоми, перевантаження, хвилювання, страхів та проявами наслідків психотравми.
4. Пам’ятати, що щоденне спілкування та спільне проведення вільного часу з дитиною є запорукою її успішного подальшого майбутнього. Для дітей надзвичайно важливо відчувати повну емоційну присутність батьків. З цією метою можна послуговуватися матеріалами, які розміщені на платформі
розвитку дошкільнят НУМО, а також на сайті МОН «Сучасне дошкілля під крилами захисту». Допомагати дитині, якщо в неї щось не виходить, підтримувати її, бути терплячими. Пам’ятати, що педагоги завжди готові до співпраці з питань виховання, розвитку дитини і надання необхідної
професійної допомоги, не зволікати й звертатися до них за порадами та рекомендаціями.
5. Дотримуватися режиму дня, звичних ритуалів, що допоможе дитині встановити зв’язок не лише з минулим, а взагалі з життям та безпекою.
6. Сприяти формуванню у дітей навичок безпечної поведінки, використовуючи рекомендовані онлайн матеріали та відео, підготовлені МОН, ДУ «Український інститут розвитку освіти», ЮНІСЕФ.
Матеріали для педагогів та батьків
щодо психолого-педагогічного супроводу дітей дошкільного віку
1. Як заспокоїти дітей під час війни https://mon.gov.ua/ua/news/monzapuskaye-informacijnu-kampaniyu-pro-te-yak-zaspokoyiti-ditej-pid-chas-vijni
2. Як подбати про дитину, якщо ви знаходитеся з нею в укритті https://www.youtube.com/watch?v=VpJXr3UXCvo
3. Як говорити з дитиною, якщо батько чи мати захищає країну HTTPS://MON.GOV.UA/UA/PSIHOLOGICHNA-TURBOTA-VID-SVITLANI-ROJZ/YAKSHOBATKO-
CHI-MATI-ZAHISHAYE-KRAYINU
4. Правила підтримки, якщо родина евакуюється з дитиною https://www.youtube.com/watch?v=8ml9RPFun7s.
5. Фізична безпека дітей під час війни. Сайт «Освітній омбудсмен України» https://eo.gov.ua/fizychna-bezpeka-ditey-pid-chas-viyny-pravylapovedinky-v-evakuatsii-na-okupovanykh-terytoriiakh-i-v-zoniboyovykhdiy/2022/03/19/
6. Як підтримати дитину, якщо ви опинились у зоні активних бойових дій https://www.unicef.org/ukraine/stories/safety-backpacks-and-ways-to-reducestress
7. Поради, як підтримати дитину в дорозі від ЮНІСЕФ https://www.unicef.org/ukraine/stories/how-to-support-a-child-on-the-road
8. Рекомендації для населення під час воєнного стану https://phc.org.ua/news/rekomendacii-dlya-naselennya-pid-chas-voennogo-stanu
9. Як поводитися на блокпостах з перекладом на жестову мову https://www.youtube.com/watch?v=-YPGsjyjqQI
10. Ресурси позитивного батьківства від ЮНІСЕФ «П’ять мов у спілкуванні з дитиною» https://www.unicef.org/ukraine/documents/five-lovelanguages-in-communication-with-child
11. Підтримка батьків та дітей під час війни https://www.unicef.org/ukraine/parents-children-support-during-military-actions
12. Психологічна допомога для дітей Психологічна турбота від Світлани Ройз — YouTube.
13. Як надавати першу психологічну допомогу https://moz.gov.ua/article/news/rekomendacii-z-psihologichnoi-dopomogi
14. Як підтримати дітей у часи невизначеності та стресу. Поради від ЮНІСЕФ https://www.unicef.org/ukraine/stories/7-tips-for-parents
15. Як допомагати дітям у замкненому просторі http://www.barabooka.com.ua/yak-dopomagati-dityam-u-zamknenomu-prostori/
16. Методичні рекомендації щодо надання першої психологічної допомоги сім’ям з дітьми, дітям, які перебувають/перебували у зоні збройного конфлікту https://dszn-zoda.gov.ua/node/495.
17. Для тих, хто приймає емігрантів і переселенців, для допомоги в адаптації https://www.youtube.com/watch?v=UXnS_T5JD5s&list=PLFVSJgZgf7h8rXg9TTyevxZkdfxAQXodS&index=8
18. «Розкажи мені». Безкоштовна інтернет-платформа для психологічних консультацій.https://tellme.com.ua/
19. Як говорити про війну та повітряну тривогу з дітьми: поради чернівецької психологині.https://shpalta.media/2022/03/02/yak-govoriti-provijnu-ta-povitryanu-trivogu-z-ditmi-poradi-cherniveckoi-psixologini/
20. Як швидко заснути, коли ви тривожні і вам важко розслабитися https://phc.org.ua/news/yak-shvidko-zasnuti-koli-vi-trivozhni-i-vam-vazhkorozslabitisya
21. Як перевірити правдивість джерела інформації https://www.pedrada.com.ua/article/3025-yak-perevriti-pravdivst-djerela-nformats
22. Перелік матеріалів для дошкілля «Сучасне дошкілля під крилами захисту». HTTPS://MON.GOV.UA/UA/OSVITA/DOSHKILNA-OSVITA/SUCHASNEDOSHKILLYA- PID-KRILAMI-ZAHISTU/PEDAGOGAM-ZAKLADIV-DOSHKILNOYI-OSVITI
23. Платформа розвитку дошкільнят “НУМО” Навички для дошкільнят.https://numo.mon.gov.ua/.
24. Онлайн-садок НУМО – спільний проєкт ЮНІСЕФ та Міністерства освіти і науки України. Розвивальні відеозаняття для дітей 3-6 років https://www.youtube.com/playlist?list=PLJ231j4oXT7GY_u4kkhrKIpVJLyS2WLg
25. Онлайн-медіаресурс, присвячений освіті та вихованню дітей в Україні https://osvitoria.media/.
Перелік сайтів, матеріали яких будуть корисними для вихователів,
батьків, дітей і для інших учасників освітнього процесу
Літній період дозволяє в повній мірі скористатися благами природного оточення — сонцем, повітрям, водою, рослинами. Ще в давнину лікар Авіценна вважав ці фактори є основними для збереження здоров’я, до них же зараховують раціональне харчування, рух, сон, обмін речовин,емоції. Розглянемо, як в теплу пору року поєднувати оздоровлення,загартування дитини,з його правильним харчуваннямі всебічним розвитком.
Влітку дитячі садки практикують прийом дітей і проведення ранкової зарядки на ділянці. Спортивні змагання, посильна праця — теж проходять на свіжому повітрі. Ознайомлення з навколишнім світом стає як ніколи близьким до природи, особливо на прогулянки в парк або на річку. Веселі ребячьи голоси на вулиці не вщухають на вулиці до самої темряви. Влітку, окрім великої кількості можливостей для відпочинку, виникають і нові приводи для занепокоєння за життя і здоров’я дітей.
Дуже важливо опрацювати питання безпеки на вулиці, щоб дитина не загубилася, не обгорів на сонці, не отримав тепловий удар.
Дитячий сад не бере на себе функції медичних закладів, але цілеспрямовано займається зміцненням здоров’я і загартовуванням дітей . Наприклад, влітку в меню обов’язково присутні свіжі фрукти і овочі, соки. В режим дня дітей 3-7 років у саду включають сонячно-повітряні ванни. Проводяться вологе обтирання, ходіння босоніж і обливання водою. Цю роботу слід продовжити в поїздках сім’ї на дачу, на морі, під час відпочинку в місті. Тоді три літніх місяці принесуть максимальну користь зростаючому організму.
Наскільки строгим має бути режим дня влітку, і чи потрібен він? Педіатри одностайні у думці, що дотримання розпорядку необхідно дитині будь-якого віку і дорослого). Коли «біологічний годинник» налаштовуються на певний ритм, діти, як правило, менше хворіють, легше переносять перехід з дитячого саду в школу. В правильному режимі дня обов’язково присутній фізична рухливість для розвитку дитини, особливо його кістково-м’язової системи.
Як приємно дивитись на щасливих дітей, що радісно бігають, граються, сміються. До речі, вченими вже доказано, що такі діти менше хворіють та швидше досягають успіху у дорослому житті. Як же подарувати щастя дітям? | ||
залучати дитину до трудових справ сім'ї якомога раніше;
за дитиною старшого дошкільного віку закріпити постійні обов'язки, за виконання яких вона має бути відповідальною;
не допускати відхилень від встановлених дорослим вимог, щоб не давати дитині приводу до ухиляння від своїх обов'язків;
не карати дитину працею: праця має приносити радість та задоволення;
учити дитину працювати, прищеплюючи їй елементарні навички культури трудової діяльності — раціональні прийоми праці, правильне використання знарядь праці, планування та завершення трудового процесу;
не давати дитині непосильних доручень, але доручати роботу з достатнім навантаженням;
не підганяти дитину, чекати, поки вона закінчить роботу сама;
завжди дякувати дитині за допомогу чи старанно виконане доручення;
не забувати хвалити дитину за ту роботу, яка вимагала від неї особливих зусиль.
Ви вирішили віддати свою дитину до дошкільного закладу або в групу раннього віку. Утім, постає запитання: як сприйме дитина те, що мама, яка була завжди поруч, тепер з'являтиметься лише ввечері, а замість неї потрібно бути з вихователем та ще з десятком інших хлопчиків та дівчаток, кожен з яких також вимагає уваги.
Отже, відбувається адаптація, і що це таке?
Адаптація — це пристосування організму до нових обставин, а для дитини дошкільний заклад саме і є новим, ще невідомим простором, з новим оточенням, новими взаєминами. Адаптація включає широкий спектр індивідуальних реакцій, характер яких залежить від психофізіологічних і особистісних особливостей дитини, від сімейного ставлення, від умов перебування в дошкільному закладі.
І тому кожна дитина звикає до дошкільного закладу по-своєму.Діти 2—3-х років відчувають страх перед незнайомими людьми і новими ситуаціями спілкування. Саме ці страхи і є однією з причин важкої адаптації дитини в групі. Відповідно дитина отримує стрес, і це призводить до того, що вона стає збудливою, плаксивою, частіше хворіє, позаяк це негативно впливає на захисні сили дитячого організму.
Якщо протягом року дитина не адаптувалася до дошкільного закладу, то це є сигналом для батьків. Отже, потрібно звернутися до фахівців.
Гірше від усіх почуваються в дошкільному навчальному закладі діти з флегматичним темпераментом. Вони не встигають за темпом життя дошкільного закладу.
РЕКОМЕНДАЦІЇ ПСИХОЛОГА ПО АДАПТАЦІЇ ДІТЕЙ РАНЬОГО
ВІКУ ДО УМОВДИТЯЧОГО САДКА
Отже загальне завдання і персоналу днз, і сім’ї (в першу чергу)– допомогти дитині ввійти в життя дитячого колективу, максимально зменшивши негативні процеси під час адаптації. Для цього потрібна підготовча робота в сім’ї:
1. Необхідно максимально приблизити домашній режим до розпорядку дня в дитячому садку. Важливо впорядкувати години сну, харчування, перебування на вулиці.
2. При проведенні режимних процедур стимулювати і розвивати дитячу самостійність (самостійно їсти, пити з чашки, користуватись туалетом, закріплювати навички одягання та ін).
3. Про попередній вступ до дитячого садка говорити з дитиною як про радісну подію. Говорити дитині, що їй буде добре і дитячому садку – її чекають добрі вихователі, радісні діти, іграшки.
4. В присутності малюка слід утриматись від висловлювання своїх переживань з приводу того, чи зможе малюк спокійно покинути дім, як його будуть там доглядати. (тривога батьків легко передається дітям).
5. Щоб розвіяти сумнів та хвилювання дитини, слід попередньо відвідати групу.
6. Краще привести малюка коли діти гуляють.
7 . Розширення кола близьких людей, які приводять дитину до ДНЗ: не тільки мама і тато, а й бабуся, дідусь, тітка, брат та інші, ці люди не такі значимі для дитини, як мама, тому прощання може бути не таким
На розвиток і виховання дитини неабияк впливає моральний мікроклімат у родині,ставлення батьків одне до одного. Обдаровані діти взагалі дуже гостро відчувають почуття та настрої інших людей,а надто своїх рідних, і першими помічають негаразди вдома. При цьому буває досить складно зрозуміти,як дитина ставиться до того чи іншого прояву негативних стосунків між дорослими,адже настрій у дошкільнят швидкоплинний.
Якщо дитина зростає в сім'ї,де панують злагода,любов та взаєморозуміння,вона демонструє високий рівень допитливості,кмітливості. Коли ж родинна атмосфера напружена, у дитини знижуються пізнавальні інтереси,переважає пригнічений настрій, і це негативно позначається на її загальному розвиткові та розвиткові здібностей. Причому науковці зазначають,що хлопчики більш гостро сприймають родинні сварки.
Отже,головне правило для батьків - зберігати спокій і злагоду в родині,навіть коли наявні певні проблеми у їхніх стосунках Аж ніяк не можна сваритися при дитині. Якщо ж усе-таки це ствлося,слід помиритися у її присутності.
Батьки мають пам'ятати про те ,що обдаровані дітиболісно сприймають власні невдачі. Це зумовлено тим,що завдяки своєму випереджальному розвиткувони завжди прагнуть зробити більше,ніж можуть насправді. Невміння виконати свої задумиприкро вражає дитину,викликає в неї почуття власної неспроможності.
Щоб підтримати у малюка віру в себе,батькам слід високо оцінювати навіть його наміри й не лише не завважувати невдачі,а й робити так,щоб він не дуже помічав їх(Який у мене помічник росте! Вже й скатертину сам постелив! Залишилося трішки - розрівняти і все.). Якщо дитина ставить перед собою явно нездійсненну мету,краще не охолоджувати її словами: "Ти ще мала - не вмієш!", а спробувати виконати цю справу разом. Яка б частина роботи не припала їй самій,вона все одно має відчувати себе авторм спільного успіху.
Для розвитку інтелектуальних здатностей малюка слід якомога раніше заохочувати його досліджувати різні матеріали та дії з предметами: він може робити з ними все,що загодно,дотримуючись правил безпеки.Це можуть бути старі предмети домашнього вжитку,непотрібні речі: одяг,прикраси,пляшечки,кришечки,гудзики,відрізки шпалер та ін. ; природний матеріал.
Щодо запитань,якими малюк дошкуляє дорослим,то відповідати на них потрібно не так докладно,як охоче, з утіхою. Це спонукає його запитувати,адже активно поставити запитання - корисніше для інтелектуального розвитку,ніж пасивно вислухати відповідь. І звичайно не слід забувати просту істину: талановита дитина - це здорова дитина. Та ж у якої через хворобливий стан не виникає бажання досліджувати світ,ставити запитання, - це швидше за все дитина,якій не вистачає здоров'я,енергії,сил.
Добре ставити дитині запитання ,які змусять її шукати вихід за межами всім відомого рішення. Наприклад: "А як інакше це можна було б зробити?","Що сталося б якби.?тощо.
Медики стверджують,що нестача у житті сучасних дітей благодатних звуків викликає хвороби. Дзюркіт струмка,шелест листя,щебетання птахів та багато інших звуків,серед яких людина жила впродовж тисячоліть,сьогодні змінилася на гул реактивних літаків,гуркотіння автомобілів та побутової техніки. Дитина частіше чує постріли,лайливі слова,зойки жаху з телевізору,ніж ніжний спів матері. Прикро,але батьки зазвичай не надають цьому значення,вони просто не знають,що благодатні звуки природи та музики мають величезний вплив на організм на фізіологічному рівні.
Доведено,що музика може заспокоювати чи збуджувати нервову систему, прискорювати чи уповільнювати роботу серця та дихання,нормалізувати артеріальний тиск,підвищувати рівень ендорфіну,регулювати температуру тіла та ін. З огляду на це,зверніть увагу,яку музику слухаєте ви та ваші діти. Збуджуюча,гучна музика,що виражає агресивний настрій,позбавляє людину – і дорослого, і дитину – стану врівноваженості,спокою. Особливо протипоказана така музика гіперактивним,розгальмованим дітям зі слабким контролем – вона підсилює негативні прояви у їхній поведінці.
Спокійна музика дарує відчуття радості,любові,здатна гармонізувати емоційний стан і дорослого,і маленького слухача. Таку музику можна використовувати перед сном,щоб допомогти дитині заспокоїтися і розслабитися. Коли дитина ляже у ліжко,батьки можуть увімкнути спокійну,тиху,мелодійну музику та попросити заплющити очі,уявити себе в лісі,на березі моря,у саду або в будь-якому іншому місці,яке викликає позитивні емоції.
В дошкільному закладі зацікавлює дітей та прищеплює любов до музики – музичний керівник,проте роботи у цьому напрямку лише музичного керівника не достатньо. Він є лише помічником у вихованні дитини,яка вчиться, насамперед, у батьків – бо вони є первинною основою її знань,свідомості та буття. Тож запорукою успіху у вихованні дітей є співпраця педагогів та батьків.
Нагадаємо про те, що найважливіше завдання для дорослих – навчити дитину уважно слухати музику. Окрім того,потрібно дбати й про розвиток у дитини співочих навичок,уміння ритмічно рухатися під музику.
Більшість батьків не мають музичної освіти,та й це не обов’язково. Достатньо вміти чисто співати,виразно виконувати танцювальні рухи. Вдома можна повторювати репертуар, з яким дитину ознайомлюють в дитячому садку. Крім того,на домашніх музичних заняттях є можливість ознайомлювати дітей з новими музичними творами,які знають батьки. Але потрібно зауважити на те, що твори мають бути зрозумілими дітям.
Збагатити уяву дитини про звукову палітру музики можуть також різноманітні музичні інструменти(барабан,бубон,трикутник) З часом,батьки можуть влаштувати імпровізований виступ такого оркестру перед гостями та родичами,або,навіть залучити їх до спільного музикування. Така творчість принесе неабияке задоволення насамперед дитині.
Усі батьки хочуть угледіти у своїй дитині хоча б маленький паросток майбутньої талановитої особистості. Крім того,усі хочуть бачити свою дитину доброю,чуйною,такою,що розуміє і цінує красу навколишнього світу. Ці чудові риси можна виховати за допомогою мистецтва. Тож радимо батькам не втрачати дорогоцінного часу і почати сіяти зернини творчості у своїх дітях уже з раннього віку .Музичне виховання – це не виховання музиканта,а,передусім,виховання людини.
Обов'язково треба! Але без примусу і покарань. Не варто змушувати дитину, а зробити так, щоб вона сама захотіла. Адже для того, щоб засвоїти знання, треба поглинати їх "з апетитом".
Психологічна готовність до навчання у школі не полягає вумінні читати й писати. Якщо в дитини до 7 років сформувати неправильні навички читання або письма, її потім важко буде перевчити.
Серед головних складових поняття "готовність до школи" - розвиток допитливості й пізнавальної активності дитини, вміння самостійно думати і вирішувати прості розумові завдання.
Інтелектуальна підготовка до школи передбачає не так накопичення певних знань, умінь і навичок, як формування сприйнятливості дітей до знань, розвиток у н их особистого досвіду пізнання.
Найважливіші показники рівня підготовки дитини до школи це добре розвинені:
* мовлення;
* сприйняття;
* пам'ять;
* уява;
* наочно-образне мислення;
* елементарне міркування;
* відокремлювання істотних ознак предметів і явищ, доступних розумінню дитини;
* порівняння предметів, знаходження відмінних та спільних рис.
Вольові якості особистості для успішного навчання в 1-му класі
Необхідно, щоб дитина:
* керувала своєю поведінкою (в доступних для її віку межах);
* уміла спрямовувати власні зусилля на розв'язання завдань;
* була організованою;
* розуміла і виконувала вимоги, які будуть висувати вчителі.
Потрібно сформувати у дитини уміння спілкуватися з оточуючими, щоб майбутній учень був доброзичливим з іншими дітьми та дорослими;уміння керівати своїм тілом - добре рухатися й орієнтуватися у просторі, щоб у дитини була розвинена дрібна моторика рук, а також скоординовані рухи рук та очей.
Важливим компонентом готовності до школи є особистісна (мотиваційна) готовність, тобто готовність і бажання дитини прийняти нову соціальну позицію школяра, бажання вчитися, позитивно сприйняти образ школи.
Найчастіше негативне ставлення до школи формується, якщо:
* дитину в дошкільному віці не привчили обмежувати свої бажання, долати труднощі;
* дитину ще в дошкільному віці залякували школою;
* дитині описували шкільне життя надто оптимістично. Зустріч із реальністю в такому випадку може викликати сильне рохзчарування, унаслідок чого у дитини виникає негативне ставлення до школи.