МАЙСТЕР – КЛАС:

«Формування у вихователів мультисенсорного підходу до організації освітнього процесу».

Успіх психолого-педагогічних заходів, які проводить педагог у роботі з дітьми, залежить не лише від оптимальності добирання методів і прийомів, а й від рівня розвиненості в дітей усіх сенсорних систем. Повноцінна діяльність органів чуття дає дітям змогу відчувати все те, що відбувається навколо, помічати найменші зміни та закономірності. Завдяки розвитку чуттєвої сфери кожна дитина має змогу дивитися й бачити, слухати й чути, адекватно сприймати навколишній світ.

Ефективним засобом для за діяння в роботу кожного із сенсорних каналів, довготривалого підтримання інтересу дітей до сприймання інформації й одночасного регулювання втомленості дошкільників є використання педагогами мультисенсорного підходу до організації освітнього процесу.

Так, для активного впровадження мультисенсорного підходу у роботі вихователів, я ознайомила педагогів з однією із форм роботи, як-от: майстер-клас. Під час цієї форми методичної роботи я спробувала навчати педагогів добирати ефективні методи педагогічної взаємодії з вихованцями, що дають змогу дітям під час пізнавальної діяльності задіяти в роботу максимальну кількість органів чуття.

Міні – лекція:

Нейрофізіологічні дослідження свідчать про те, що діти засвоюють інформацію, «вмикаючи» всі чуттєві канали сприймання. Інформацію, що надходить іззовні, діти засвоюють через багатоканальну систему сприймання, яку умовно можна назвати «Чую, бачу, роблю».

Сенсорна система, або органи чуття – це спеціалізовані органи, усі чуттєві канали сприймання: слух, зір, смак, нюх, дотик, через які нервова система отримує подразнення із зовнішнього і внутрішнього середовищ, сприймаючи ці подразнення у вигляді відчуттів. Подразники органів чуття є джерелом наших уявлень про навколишній світ. Стимуляція під час роботи з дітьми всіх органів чуття сприяє максимальному зростанню ступеня засвоєння інформації порівняно з традиційними методами, де задіяні один-два сенсорні канали.

Широкого застосування в педагогічній практиці набуває мультисенсорний підхід до навчання дошкільників. Він передбачає засвоєння дітьми інформації через задіяння всіх чуттєвих каналів сприймання, таких як слух, зір, смак, нюх, дотик тощо. Застосовуючи мультисенсорний підхід, педагогові слід залучати дітей до спілкування, створюючи для цього доступне й ефективне середовище. Регулярна зміна завдань, спрямованих на різні канали сприймання, дає змогу зафіксувати увагу кожної дитини під час роботи. Активізуючи сенсорну систему дітей, мультисенсорний підхід розвиває у них здатність концентрувати й утримувати увагу, зберігати засвоєний матеріал у довготривалій пам’яті.

Отже, залучати дітей до слухання розповіді про будь-який предмет, слід «вмикати» й інші канали їхнього сприймання. Так, розповідаючи про апельсин, слід показати апельсин, дати дітям змогу потримати його в руках, понюхати, посмакувати, пограти з ним, скажімо, «оживити фрукт» - придумати пригоду про апельсин, заспівати про нього пісню або розповісти віршик.

Зоровий образ, тобто реальний «живий» предмет, дитина сприймає і засвоює інформацію про нього легше, ніж картинку чи навіть найцікавішу розповідь. Тому недостатньо просто показати або розповісти дошкільникові, що і як робить дорослий, дитина має самостійно виконати ту саму дію.

Пригадайте зі свого особистого досвіду: коли ви слухаєте пояснення, вам здається, що ви все зрозуміли, а вже через певний час виявляється, що чітко засвоєна інформація кудись поділася з пам’яті. Ми запам’ятовуємо найліпше те, що побачили власними очима або спробували зробити самостійно, або записали, тобто ті дії, які були засвоєні завдяки одночасній діяльності різних каналів сприймання.

Тож найліпший помічник у навчанні дітей дошкільного віку – це методи,які дають змогу «вмикати» декілька каналів їхнього сприймання одночасно. Прикладами таких методів можуть бути:

*перегляди з дошкільниками відеоматеріалів;

*спів пісень;

*читання віршів;

*ігри – драматизації;

*імітаційні рухи;

*складання розповідей, що супроводжується рухами або пантомімою;

*виготовлення творчих виробів, зокрема малювання та аплікація;

*смакування овочів та фруктів тощо.

Для того щоб робота педагога із застосування мультисенсорного підходу була успішною, на заняттях слід використовувати також певне обладнання. Перш за все, засоби мультимедійних технологій, які дають змогу демонструвати дітям анімаційні та відеоматеріали, графічні зображення та прослуховувати з ними аудіозаписи. Завдяки цим технологіям активізуються всі види мисленнєвої діяльності, що, своєю чергою, прискорює засвоєння дітьми навчального матеріалу.

Також під час різних форм роботи на заняттях слід ознайомлювати дошкільників з елементами обладнання сенсорної кімнати. Окремі з яких нескладно виготовити власноруч. Поєднання різних стимуляторів – кольору, музики, запахів, тактильних відчуттів – позитивно впливає на психічний та емоційний стан дитини. Тож мультисенсорний підхід до організації освітнього процесу відкриває перед педагогом невичерпні можливості для стимуляції діяльності всіх органів чуття кожної дитини, що, своєю чергою, сприяє міцності засвоєння дошкільниками інформації та яскравішому сприйманню навколишнього світу.

Моделювання заняття з використанням технології «Чую, бачу, роблю».

Матеріал:

*аудіо програвач та аудіозаписи для музичного супроводу.

Мета:

*вправляти педагогів у моделюванні занять з використанням технології «Чую, бачу, роблю».

Хід роботи:

Пропоную учасникам об’єднатися у дві групи та змоделювати власне заняття на тему «Апельсин та його тропічні родичі» з використанням технології « Чую, бачу, роблю». Працюючи групами, учасники у формі «мозкового штурму» обмінюються ідеями щодо того, які прийоми та методи слід використати у процесі ознайомлення дітей з апельсином та його тропічними родичами, щоб задіяти якомога більше органів чуття. Зокрема, це можуть бути такі ідеї:

*розглянути апельсин, мандарин, банан,ківі,гранат.

*розрізати ці фрукти і звернути увагу дітей на те, наприклад, що одні складаються з багатьох лусочок, інші одноцілі, а інші з зерняток. Одні є соковиті та мають характерний колір, а інші без особливого смаку.

*спробувати фрукти на смак;

*з’ясувати зміст загадки про гранат «Без вікон,без дверей,повна хатка людей»;

*переглянути презентацію «Апельсин та його найблищий родич», з’ясувати у яких фруктів є лусочки;

*порівняти лусочки апельсина з лусочками мандарина;

*розповісти дітям де ростуть тропічні фрукти і чому вони називаються тропічними;

*посадити декілька зернаток з мандарина та граната і спостерігати з дітьми за процесом їх проростання;

*намалювати з дітьми тропічні фрукти;

*приготувати десерт з цих фруктів та попросити дітей описати смакові якості цих фруктів;

*виготовити наголовники і провести гру « Знайди нас серед інших» тощо.

Виділивши прийоми, які, на думку більшості, сприятимуть активності всіх органів чуття, кожна група має продумати структуру заняття та форми роботи з дітьми.

У процесі роботи творчих груп я виконую роль консультанта, організовую самостійну роботу слухачів і за потреби надаю допомогу.

Після завершення роботи обидві групи по черзі презентують створену модель заняття і я проводжу обговорення цих занять зі слухачами.